СТРАТЕГІЯ РОЗВИТКУ СЕЛА ЗОЛОТАРЬОВО

на 2013 та послідуючі роки

ЗМІСТ:

1.         Загальні положення.

2.         Діагностика стану розвитку села

2.1.      Загальна характеристика села

2.2.      Економічний потенціал

2.2.1.   Лісові ресурси

2.2.2.   Садівництво

2.3.      Соціологічні дослідження

2.3.1.   Аналіз дослідження думки зацікавлених сторін

2.3.2.   Аналіз відповідей на лист-опитування

3.         Аналіз села Золотарьово

3.1       Бачення майбутнього села Золотарьово

3.2       Стратегічні цілі розвитку та визначення завдань досягнення цілей

1. Загальні положення

        Трансформаційні процеси, які відбуваються в соціально-економічному житті України, ставлять нові вимоги до їх державного регулювання.

        Саморегулюючий ринковий механізм, на який до останнього часу покладалися надмірні надії, без ефективного регулюючого впливу держави на соціально-економічні процеси в умовах перехідної економіки виявився недієвим. Цьому підтвердженням є і світовий досвід, суть якого полягає в тому, що жодна держава, включаючи і ті, де впродовж століть відпрацьовувався і утверджувався механізм ринкового саморегулювання, не виходили із кризи без чіткої концепції, програми дій, без застосовування, в тому числі на певний термін, жорсткого регламентування. Тим актуальнішим це є для країн перехідної економіки, де формування ринкового середовища знаходиться на початковій стадії.

        Важливим є оволодіння процесом розробки і впровадження пріоритетних цілей розвитку самоврядної громади, як один з головних інструментів досягнення добробуту та економічної самодостатності населеного пункту. Таке стратегічне планування у місцевому самоврядуванні є процесом визначення узгоджених з громадою цілей її стратегічного розвитку та вибору засобів досягнення цих цілей. Саме узгоджені громадою стратегічні цілі надають громаді відчуття напрямків її розвитку, визначають пріоритети і способи використання обмежених засобів і ресурсів, допомагають у прийнятті поточних рішень і планів громади, а також в оцінюванні результатів реалізації стратегічних завдань.

        План розвитку громади на основі використання природних ресурсів (далі – ПРГ/ПР) села Золотарьово розроблений у відповідності із вказаними фундаментальними підходами в політиці державотворення та ринкових трансформацій, вимогами Закону України “Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України”, проектом Концепції сталого розвитку України і іншими базовими документами. В той же час ПРГ відрізняється від структури загальнодержавних програмних документів як такий, що враховує специфіку регіонального планування, особливості соціально-економічного розвитку як району так і безпосередньо села та конкретику сучасних його проблем.

        Основне завдання ПРГ - визначити пріоритетні напрями створення реальних умов для поліпшення добробуту населення, вирішення його соціальних проблем на основі підвищення ефективності функціонування регіональної економіки через структурну реорганізацію, більш ефективного використання кліматичних, мінерально-сировинних та геоекономічних чинників.

        Особливість ПРГ/ПР полягає у виявленні найгостріших місцевих проблем розвитку, користь від подолання яких має бути зрозумілою місцевій владі, підприємницьким структурам, більшості членів територіальної громади. Вони принципово спрямовуються на розв’язання проблем за рахунок підвищення рівня використання свого різноманітного внутрішнього ресурсного потенціалу. А організовують їх переважно саме члени сільської громади.

        Тільки отримавши уявний образ майбутньої економіки села, враховуючи загальнодержавні пріоритети, оцінюючи конкурентні переваги, обмеження, загрози і проблеми села, можна визначити тактичні і оперативні завдання його розвитку. Іншими словами, ПРГ/ПР стає узаконеною громадою основою для розроблення:

        - середньострокових програм економічного і соціального розвитку, що мають визначати показники видатків державного і місцевих бюджетів, необхідних на наступні періоди для досягнення цілей, здійснення яких триває більше одного бюджетного року.

        - щорічних програм економічного і соціального розвитку, що визначають послідовні заходи першочергової реалізації ПРГ/ПР та необхідні для цього витрати, які включаються до проекту бюджету на наступний рік.

        Отож, ПРГ/ПР – це передусім договір між місцевою владою (райрада, райдержадміністрація, сільська рада), діловими колами, громадськими організаціями, в якому вони беруть на себе зобов’язання зі спільного розв’язання найбільш значущих проблем розвитку села.

Статус ПРГ/ПР визначається як документ довгострокового прогнозування еколого-економічного та соціального розвитку визначеної адміністративної території.

2. Діагностика стану розвитку села

2.1. Загальна характеристика села

        Перша історична та письмова згадка про село датована 1414 роком. Про це сказано в історії-літописі села, написаної ще у 1938 роцi сільським вчителем Омеляном Белiнським. Воно розкинулось на мальовничих різнорівневих ландшафтах сивих димчастих Карпат: пагорбах, долинах, підгірках та безлiчi ярочках-потічках, навесні потопає у яблуневому розово-бiлому цвіті, літом - у казковому розмаїтті карпатських квiтiв, восени - у смачних, ароматичних плодах яблук – “ферковань”, а зимою цi ж яблуні, оповиті сріблястим інеєм та білим слiпучим снiгом, створюють пазли, з яких кожна людина за своєю уявою може складати казковi картини.

        Жителі села – українці. Загальна кількість населення за наявними даними становить 4630 мешканців при 1424 дворогосподарствах. Найбільш часто тут зустрічаються прізвища  Бабич, Довганич, Слава, Сливка, Турок, Ковач та інші.

        Село ділиться на кілька частин - Центр, Осуй, Посiч, Горбок, Горб, Березник, Берег, Ковбасово, Поруб, Байлово, Дiброва, Чертеж, Черетово, Турчини, Депо. Кожна з них має своє походження, свою iсторiю виникнення.

        3 південного заходу села знаходиться знаменитей дубовий Королівський лiс (Королюська хаща) - належав до мисливських угiдь королівської династії Австро-Угорської iмперiї (пралiси). За переказами тут вiдпочивав Петро I, коли відбирав з місцевої iнтелiгенцiї вчителів до царського двору. В захiднiй частинi - гора Осуй, яка засаджена яблуневим садом, особливо чарівним у період цвiтiння. В урочищi гори Осуй знаходиться забута купальня з лiкувальними властивостями, яка дiяла з часів Австро-Угорської iмперiї, а у 50-х роках XX ст. там приймали ванни (купiль) - люди видовбували собі копанки, кидали у воду напечене камiння і купалися в мiнеральнiй воді. По дорозi на гору Вежа, що на південному сходi села, з якого відкривається чудовий краєвид на Золотарево, перед урочищем «Берег», знаходиться парк вiдпочинку, в якому е унiкальне джерело питної води, яка витікає у дубовий чан (кадуб) для користування населення та у валув для напування худоби.

        Село розташоване на висоті в межах 500 м. над рівнем моря. Відстань до райцентру, міста Хуст та його залізничного і автобусного вокзалів – 25 км. З райцентру до села прокладена автомобільна дорога з твердим покриттям. Курсує автобус до села і назад.

        В Золотареві є загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів та 3 початкові школи на присилках.

        В селі наявні сільська лікарська амбулаторія, поштове відділення, відділення ощадбанку, дитячий садок, аптека, ветеринарний пункт, Будинок культури, а при ньому – бібліотека і музична школа. Також функціонують 12 магазинів, туристичний комплекс та 4 кафе.

        Заселення Золотарьова проходило в межах ХІV-XVIIІ століть, в епоху активної гуцульської колонізації східних Карпат. Його населення займалось традиційним господарсько-культурним укладом життя скотарсько- землеробського типу з вигідним скотарством, лісопромислами та садівництвом.

        Одна з легенд говорить, що давним-давно на початку села з пiвнiчно-захiдного боку колись були золотi копальнi-шахти, де добували золото. Згодом, в однiй iз шахт пробилося джерело з чистою кришталевою водою, яка нiколи не пересихає та настiльки бурхливо б’є з пiд землi і викидає золотi пiщинки, що люди казали: “Золота реве”. А згодом і село назвали Золотарьово. До цих пiр люди називають її “Золота криниця” і знаходиться вона на днi озера “Великий рибник”, вода з якого перетікає в потічок, за чисту кришталеву воду з золотими піщинками люди дали йому назву “Лазурний”.

        Село Золотарьово має перспективу свого розвитку. Наявність гарних ландшафтів, шляхів та вершини Карпатських гір, мінеральних джерел, земель сільськогосподарського призначення, садів, високоякісної деревини, трудових ресурсів, тощо може стати підставою для розвитку інфраструктури промислового і сільськогосподарського виробництва, перетворення його в зону туризму і санаторно-курортного лікування.

2.2. Економічний потенціал

        За наявними даними активних суб’єктів господарювання – юридичних осіб налічується в селі 21, з них:

    -  1 – фермерське господарство, яке займається розведенням худоби;

    -  1 – лісопильним та стругальним виробництвом;

    -  4 – технічним обслуговування та ремонтом машин (СТО);

    -  2 – бенкетні зали;

    -  1 – автомийка;

    -  1 – туристичний комплекс;

    -  3 – авто заправочні станції.

        А також колишні соковий та цегельний заводи.

2.2.1. Лісові ресурси

        Територія сільської ради не багата на ліси та лісові ресурси. Тільки із південного заходу села знаходиться дубовий Королівський ліс (Королюська хаща). Решта лісів в переважній більшості – чагарники.

        Рубки, щорічно проводяться в основному сільським населенням для власних потреб, зокрема на опалювання будинків та опор для підпирання дерев, які рясніють багатими врожаями яблук.

        З побічних лісових користувань в лісових зонах здійснюється: випасання худоби, заготівля сіна, дикорослих плодів, горіхів, грибів, ягід, лікарських рослин. Наявних сіножатей в лісах сільська громада не проводить, за винятком людей, які проживають ближче до лісу чи чагарнику.

2.2.2. Садівництво

        Якщо Хустський район є яблучним центром Закарпатської області то село Золотарьово є яблучним центром самого Хустського району!

        Кожне дворове господарство має яблуні, які приносять урожай у тону, а то й більше ранеток, йоннотанок та славно звісних ферковань (шафран), а яблуневі сади займають пів площі самого села.

        Кожна Золотарівська хата має підвал в якому поміщається до 10 тонн яблук.

        У радянському союзі, всі знали Закарпатські та саме Золотарюські яблука, які були та й сьогодні залишаються натуральними та найдешевшими. Ними торгували по всіх ринках та у всіх країнах СРСР.

        Крім яблук, у Золотарьові багато винограду, черешень, вишень, слив, груш, рябини тощо.

Колись, за радянських часів, у селі був великий, потужний соковий завод на якому щорічно виготовляли сотні тисяч літрів соку, вина та спирту.

2.3. Соціологічні дослідження

2.3.1. Аналіз дослідження думки зацікавлених сторін

        В результаті дослідження думки мешканців села Золотарьово, яке було проведено в період з 1 лютого до 12 березня 2013 року, отримано їхнє бачення проблем та перспектив сталого використання і управління природними ресурсами. В межах дослідження було проведено 7 зустрічей із представниками груп зацікавлених сторін.

        Відносно головних проблем, які існують в селі 78% представників груп вважають безробіття, 62% - міграцію, 41% - низький рівень побутового обслуговування, 27% - забруднення навколишнього середовища та 2% респондентів вказали на відсутність нового стадіону.

        Серед основних недоліків використання природних ресурсів 88% представників груп вважають дії влади та 65 % - недбале ставлення самих мешканців села.

        В якості пріоритетних напрямків розвитку села понад 65% представників груп вважають садівництво, 25 %- сільський туризм, 18 % - селянське підсобне господарство, 2% - заготівля грибів, ягід та лікарських рослин.

        Основними цінностями, якими може гордитися громада понад 99% представників груп вважають мальовничу місцевість.

        Відносно основних ресурсів подальшого розвитку села то 70% представників вважають цим ресурсом туризм, 35% - садівництво, 19% - сільське господарство та 2% - допомога від держави.

        Недостатньо рішуче і послідовно діє місцева влада. Спостерігається відсутність будь-яких спільних ініціатив на покращання інфраструктури та сфери побуту. Відсутні також процедури ініціювання бюджетних показників з боку сільської ради та відсутня стратегія залучення інвесторів. Відзначена відсутність будь-яких інвестиційних пропозицій для села.

2.3.2. Аналіз відповідей на лист-опитування

        В опитуванні, яке було проведено в березні 2013 року взяло участь 500 респондентів, що складає близько 13,5% дорослого населення. Детальний аналіз відповідей наведено нижче.

        Найбільше сімей, які взяли участь в опитуванні, складаються з 4-х осіб (19,3%), активними також були родини з двох (16%) і п’яти осіб (11,9%).

        Найбільш важливим у використанні природних ресурсів на думку 34,7% респондентів є наявність оплачуваної роботи; 2,8% респондентів – можливість збирати гриби та ягоди; 15,7% респондентів - можливість розвитку туризму, 10,5% респондентів – наявність сировинної бази (яблука, виноград, сливи, груші, тощо).

        Основним джерелом доходів мешканців с. Золотарьово, як було визначено в процесі опитування є сезонні заробітки – (55,3), пенсія - (22,2%), для 4,2% - зарплати працівників держустанов та для 16%- зарплата працівників інших сфер. Доходи від продажу грибів та ягід є основним джерелом для 1,3% респондентів, а від присадибного господарства – для 9,8% респондентів. При вивченні проблем людей турбує також такі проблеми як погані дороги, лінії електропередач, та благоустрій села.

        На думку більшості мешканців села їх проблеми могли б вирішити місцева влада, сільський голова, депутати та самі мешканці.

3. Аналіз села Золотарьово

        Аналіз - це метод діагнозу ситуації місцевої спільноти. Цей метод, який оцінює одночасно як внутрішні, так і зовнішні чинники, що можуть мати вплив на успіх стратегічного плану, є корисним в проведенні аналізу засобів та оточення організації, а також визначення пріоритетів розвитку. З метою отримання ясного аналізу сильні і слабкі сторони трактують як внутрішні чинники, а можливості і загрози – як зовнішні чинники, які містяться у ближньому і дальньому оточенні громади.

        Аналіз, як метод проведення аналітичного дослідження стану розвитку територій, широко використовується в практиці стратегічного планування.

        Зроблено аналіз, після обговорення, бачення ситуації критеріїв узагальнено наступним чином:

3. Аналіз села Золотарьово

3.1 Бачення майбутнього села Золотарьово

        Бачення майбутнього — це відображення найбільш загальних та тривалих уявлень про краще майбутнє розвитку населеного пункту та життя його населення. Визначення бачення майбутнього є відносно тривалим елементом само-ідентифікації громади і може в значній мірі бути основою єдності окремих членів громади (мешканці, підприємці, влада).

        На підставі аналізу наявного економічного та соціального потенціалу села Золотарьово, аналізу сильних та слабких сторін, а також загроз та можливостей села на перспективу, визначено місію та бачення розвитку сільської громади та основні цілі її розвитку.

        Золотарьово – це екологічно чиста місцевість з високими горами, вмілим використанням природних ресурсів, це туристичний край з розвинутими туристичними маршрутами, збереженими національними традиціями та гостинними забезпеченими ґаздами.

        Забезпечення досягнення бажаного бачення майбутнього села потребує чітких злагоджених дій з боку всіх членів громади – учасників реалізації ПРГ/ПР села Золотарьово.

3.2 Стратегічні цілі розвитку та визначення завдань досягнення цілей

        Проведений вищенаведений аналіз соціально-економічного потенціалу села та можливостей його розвитку виокремлюють чотири основних пріоритетних напрямів розвитку села Золотарьово, а саме:

        Стратегічна ціль 1. Розвиток туризму.

Операційні цілі:

    1. Туристичні маршрути;

    2. Гірськолижні траси;

    3. Туристичні бази та бази відпочинку, приватні «зелені» садиби, ресторани чи інші заклади харчування з місцевою кухнею, кемпінги, місця відпочинку;

    4. Музей місцевого побуту, підтримка місцевих традицій;

    5. Народні ремесла (ліжникарство, різблярство, художня вишивка);

    6. Велосипедні траси;

    7. Спортивні майданчики та спортивні зали;

    8. Розвиток екстремального туризму;

    9. Розважальні заходи пов’язані із залученням туристів до повсякденної праці на селі.

        Основні шляхи досягнення цілей:

    - вивчення та маркування перспективних туристичних маршрутів, пропоную два основні напрямки: горб та підосуй.

    - визначення конкретних перспективних земельних ділянок з видом

можливої забудови (туркомплекс, база, готель, кемпінг, тощо) вздовж туристичних маршрутів;

    - залучення інвестицій на розвиток туристичної галузі;

    - розміщення рекламної інформації про село Золотарево в засобах масової інформації та в мережі Інтернет;

    - залучення жителів села до створення приватних садиб, малих баз відпочинку з оригінальною національною особливістю (кухня, ліжники, ремесло);

    - виділення селянами кімнат у власних будинках для добового відпочинку туристів із запропонуванням їм різного роду заходів.

        Стратегічна ціль 2. Розвиток лісової галузі.

Операційні цілі:

    1. Невиснажлива лісозаготівля та відновлення (висадження нових лісових зон).

    2. Виробництво меблів, столярних виробів (повна переробка деревини на місці).

    3. Побічне користування лісовими ресурсами: сінокосіння, випас худоби, збір грибів, ягід та лікарської сировини з подальшою переробкою.

    4. Висаджування цінних порід дерев: черешня, вільха, грецький горіх, клен, дуб, тощо.

Основні шляхи досягнення цілей:

    - залучення громадськості села до відтворення лісового фонду;

    - планування та ведення лісового господарства на засадах наближеного до природи лісівництва;

    - створення приймальних пунктів грибів, ягід, лікарської сировини;

    - вивчення питання створення на території села підприємства з глибокої переробки деревини, в тому числі виготовлення меблів (окремо столів, стільців);

    - створення підприємства з переробки відходів деревообробної промисловості.

        Стратегічна ціль 3. Розвиток садівництва та сільського господарства.

Операційні цілі:

1. Посилення сприяння товарного спрямування селянського господарства шляхом розвитку садівництва, вівчарства, тваринництва, бджільництва, кролівництва, тощо.

2. Підтримка інших напрямків сільського господарства – розведення птиці, диких (екзотичних) тварин, організація рибних господарств.

3. Створення пунктів приймання (закупки) сільськогосподарської продукції (м’ясо, молоко, сир, вовна, шкіра).

4. Відновлення сокового заводу.

Основні шляхи досягнення цілей:

- зацікавлення тих громадян, які утримують власні господарства та створення нових сільських господарств з розведення овець, корів, бджіл, птиці, кролів, вирощування риби, шляхом виділення земельних ділянок, допомоги в реалізації продукції, відзначення на святах села та району, інше;

- стимулювання відновлення садів та виноградників, виготовлення та реалізації продукції власного виробництва, зокрема сік, сироп, повидло, вино, самогон, тощо.

- відновлення та вивід нових сортів, зокрема яблук;

- залучення до створення приймальних пунктів сільськогосподарської продукції (м’яса, молока, сиру, вовни, шкіри) управління агропромислового комплексу райдержадміністрації, підприємців не тільки з мешканців села, а всіх зацікавлених.

- вирощування нових садів (сливових, черешньових, яблучних, абрикосних, виноградних, тощо).

        Стратегічна ціль 4. Забезпечення комфортних умов проживання мешканців села.

Операційні цілі:

    1. Створення комунальних підприємств та кооперативів.

    2. Розроблення заходів по збору та утилізації сміття.

    3. Ремонт існуючих та будівництво нових доріг.

    4. Створення зелених зон (парки, сквери).

    5. Будівництво кемпінгів.

    6. Реконструкція ліній електропередач.

    7. Створення нових робочих місць.

Основні шляхи досягнення цілей:

    - виділення земель з державного фонду для розширення території села;

    - придбання спецтехніки для вивезення сміття на облаштоване сміттєзвалище, придбання урн для збору сміття на кожне дворогосподарство та біля громадських місць (магазини, бари, кафе, амін будівель, парк, та інше);

    - вивчення можливості збуту окремих видів сміття (пластикові пет-пляшки);

    - розробка та затвердження на сесії сільської ради Порядку залучення коштів на розвиток інфраструктури села;

    - вивчення можливості розвитку сільського туризму (без посередників);

    - приведення до ладу наявної паркової території, виготовлення та встановлення тут місця для відпочинку (бесідки, лавочки, спортивне знаряддя, дитячий куточок, освітлення, тощо).

    - освітлення села та заміна непридатних чи аварійних ліній електропередач на центральній і в першу чергу на бічних вулицях села.

        Конкретизація цілей та коштів на об’єкти повинні відображатися в коротко - та середньострокових цільових програмах розвитку села.